Новини

11.07.2018 09:55
Відбувся огляд-конкурс районних пожежно-рятувальних команд



06.07.2018 10:54
До уваги депутатів районної ради



04.07.2018 08:58
Знайомилися з діяльністю рад


27.06.2018 10:35
28 червня – День Конституції України



25.06.2018 14:43
Визначили пріоритети



      Архів новин

Урядові портали

 













ДФС України інформує - 23.02.2018 11:25

Податкова пільга для самотньої матері

Порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з п. п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2016 році – 1033,5 грн, у 2017 році – 1200,0 грн, у 2018 році – 1321,50 грн), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.

Відповідно до підпунктів 169.3.1 та 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ, якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.

Враховуючи вищевикладене, самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2016 році – 1033,5 грн, у 2017 році – 1200,0 грн, у 2018 році – 1321,50 грн), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ та наданням відповідних підтверджуючих документів.

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

Ідентифікаційний номер на достовірність можуть перевірити державні органи

Згідно з ст. 63 та 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 3 розділу IV Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі – Положення), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).

Формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється ДФС на підставі відомостей, поданих фізичною особою в Обліковій картці фізичної особи – платника податків за формою №1ДР (далі – Облікова картка). ДФС присвоює Обліковій картці реєстраційний номер облікової картки платника податків, який є порядковим номером реєстрації облікової картки в Державному реєстрі.

Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі (Картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України.

Такий документ з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків фізична особа самостійно на власний розсуд пред’являє, надає його копію або повідомляє на вимогу державних органів, установ та організацій.

Державні органи, установи та організації можуть здійснювати перевірку достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків у випадках, передбачених законом, шляхом подання запитів до ДФС у встановленому порядку.

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

Декларування – 2018: законодавчі норми для відображення доходів

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує про основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи, громадянами, які отримали протягом 2017 року доходи:

- від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ);

- у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168 ПКУ);

- у вигляді іноземних доходів (п. п. п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ);

- від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170.1 ст.170 ПКУ (п.п.164.2.5 п.164.2 ст.164 та п.п.170.1.5 п.170.1 ст.170 ПКУ);

- у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ (п.п.164.2.7 п.164.2 ст.164 ПКУ);

- у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п.165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ (п.п.164.2.9 п.164.2 ст.164 та п.п.170.2.1 п.170.2 ст.170 ПКУ);

- у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з IV розділом ПКУ (п.п.164.2.10 п.164.2 ст.164 та п.174.3 ст.174 ПКУ);

- у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 та 173 ПКУ (п.п.164.2.4 п.164.2 ст.164 ПКУ);

- у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у порядку, встановленому п. п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ (п. п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ);

- від продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПКУ);

- отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам (п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПКУ);

- у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ (п.п.170.7.3 п.170.7 ст.170 ПКУ);

- у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з п.п.165.1.54 п.165.1 ст.165 ПКУ, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п.170.7.8 п.170.7 ст.170 ПКУ);

- з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п.170.10.4 п.170.10 ст.170 ПКУ).

- від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (п.177.11 ст.177 ПКУ);

- від провадження незалежної професійної діяльності (п.178.4 ст.178 ПКУ)

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 


  Розробка та дизайн - www.siriusone.net

Офіційний сайт Борщівської районної ради 2011