Новини

14.12.2017 09:53
Оголошення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності щодо майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Борщівського району



14.12.2017 08:46
Запрошуємо пасічників на збори



12.12.2017 13:00
Дорожня карта для проведення лікування учасників АТО


11.12.2017 12:36
Відбулася відеонарада



11.12.2017 10:50
ДФС України інформує



      Архів новин

Урядові портали

 













ДФС України інформує - 05.10.2016 11:22

Особливості оподаткування акцизним податком залишку пального

У  разі оприбуткування надлишку палива чи списання в бухгалтерському обліку палива понад встановлені норми витрат до переліку операцій, які є об’єктом оподаткування акцизним податком, зокрема, відносяться операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

- отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

- ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

- вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1.1 ст. 231 Податкового кодексу України, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Такий облік отриманого та витраченого (реалізованого) пального ведеться з метою виявлення об’єкта оподаткування акцизним податком, а саме: обсягів перевищення витраченого (реалізованого) пального над отриманим.

Водночас, якщо обсяги реалізованого (витраченого) пального не перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок, то в такому випадку не виникатиме об’єкта оподаткування відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України.

При наявності у платника податку обсягів залишку пального, по яких не проведено інвентаризацію і по яких, відповідно до п. 9 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не може бути збільшено показник (∑АНакл), такі обсяги повинні при реалізації пального заноситись в Систему електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) шляхом оформлення заявок на поповнення обсягу залишку пального (п. 232.4 ст. 232 Податкового кодексу України та розділ IV наказу Міністерства фінансів України від 25.02.2016 р. №218 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального») із сплатою акцизного податку на ці обсяги на окремий електронний рахунок, відкритий платнику в Казначействі. На цей рахунок таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми акцизного податку, на яку платник податку має право подати заявку на поповнення/коригування обсягу залишків пального, на які він має право зареєструвати акцизні накладні в ЄРАН.

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Юридична особа, яка є власником свердловини та має спеціальний дозвіл на користування надрами, не може бути платником єдиного податку

Відповідно до Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку юридичні особи, які здійснюють, зокрема, видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

Корисні копалини – природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Відповідно добування корисних копалин – сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827 затверджено перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, відповідно до якого підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

Згідно з п. 12 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615 (далі – Порядок), такий дозвіл надається надрокористувачеві, в якому зазначаються, зокрема, мета користування надрами та відомості про власника дозволу (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи, прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи-підприємця).

Власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб’єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.

Відтак юридична особа, яка є власником свердловини та має спеціальний дозвіл на користування надрами (видобуток підземної води), не може бути платником єдиного податку, у тому числі і у разі надання свердловини в оренду іншим особам.

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 


  Розробка та дизайн - www.siriusone.net

Офіційний сайт Борщівської районної ради 2011