Минає 75 років від того часу, коли в Уманській тюрмі енкаведисти розстріляли 954 галичан, цвіт української нації, переважно представників інтелігенції, духовенства, учнів-гімназистів, провівши їх перед тим пішим етапом з Чорткова, під палючим сонцем під конвоєм.. Вже дорогою до Умані більше ста в`язнів були розстріляні  "при попытке к бегству"                                                      Участь у  поминальних заходах  взяла й  делегація борщів`ян, яку очолювали головний спеціаліст сектору у справах сім`ї, молоді, фізкультури та спорту РДА Микола Твориш та голова районної Спілки дітей політв`язнів та репресованих Галина Свідінська. Серед її учасників – діти, внуки, родичі закатованих, невинно убієнних.  Нащадки та родини  приїхали до могили своїх батьків, матерів, братів і сестер, щоби віддати їм шану і помолитися  за упокій душ на місці їх страти.. Разом з нашою делегацією прибули також представники Заліщанщини, Чортківщини, Монастирищини.  Всі разом з патріотичними піснями пройшлися центром Умані, піднімаючи національний дух цього славного історичного міста, що на Черкащині. Приємно, що уманська міська влада дбає про меморіал жертвам більшовицьких репресій, тут чисто і прибрано, завжди біля його підніжжя – живі квіти, свічки пам`яті.                                                                                                                       Відбулася  панахида, яку відслужили представники духовенства з Чорткова, Заліщик та Умані. Від делегації Борщівщини щирі  слова  пошани виголосив голова районної «Просвіти» Петро Довгошия. Він також виконав знамените «Повстанське танго» Марти Пашківської, яке запало в серця присутнім. Марія Довгошия, член Національної спілки журналістів України, прочитала уривок з власної поеми «Бандера. Чужина». Лунали патріотичні пісні, вірші, виступали представники від делегацій Тернопільщини. До меморіалу лягли вінки та букети живих квітів. Наприкінці урочистостей усі присутні  виконали  Державний гімн.